Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Історія Гімназії № 5 міста Новомосковська

 

          Роки…Немов швидкі ріки несуть свої води у незвідані далі, стрімкими потоками у прекрасне майбуття. Скільки на цьому шляху було побачено і почуто, пережито. Але все має свій початок джерельце з якого ледь просочується чиста кришталева вода, яка згодом виллється у повноводну широку річку ім’я якої - життя.

          І це закономірно, бо цей шлях не простий, іноді тернистий. Тому кожен житель мікрорайону Перевал має право знати про минуле та сьогодення своєї школи. Історія старої школи почалася ще до війни, на початку двадцятого століття. Маленька  шкільна будівля налічувала кілька класних кімнат в яких проводились уроки, в цих кімнатах стояли стандартні парти і нові дошки розграфлені для каліграфії, школа була початкова і налічувала 4 класи. На жаль, відомості про перших вчителів не збереглися.

      Школа стабільно працювала до вересня 1941 року, коли німцями було окуповане місто Новомосковськ. Незважаючи на окупацію, діти продовжували отримувати знання в невеличкій п’ятій школі. Спільними зусиллями червоноармійців і місцевих жителів в 1943 році німці нарешті почали відступати. Відступаючи фашисти безжально спалювали все на своєму шляху, в тому числі було спалено і п’яту школу, на відновлення будівлі не було ні часу, ні можливостей, тому діти змушені були ходити до школи за два кілометри у будиночок, який був виділений для навчання, але в якому не було для цього жодних умов. В цьому будинку було холодно, сиро, писали при лампах, але вчителі знаходили час і терпіння, щоб більше працювати з учнями, не випускаючи їх з поля зору. В основному учні засвоювали знання, хором, зі  шкільної дошки. Виготовляли самі палички для лічби, саморобні букви.

      У 1945 році настала така жадана і довгоочікувана перемога над німецько-фашистськими загарбниками. Місцеві жителі поступово почали відновлювати свій мікрорайон, в 1952 році була відбудована і п’ята школа. Учні допомагали будівельникам як могли – вивозили сміття, ремонтували котельню, заготовляли дрова. Невеличка одноповерхова будівля засяяла свіжою побілкою і чистенькими класами. Школа стала семирічною. Директором школи був Бойко.  У кожному класі випускалась класна газета, де висвітлювалось життя класу, навчання, поведінка, участь дітей у гуртках та іншій роботі школи.  Життя в школі вирувало. І хоч як важко не  було, проте це не заважало вчителям та учням проводити різні заходи та міроприємства.

    Мікрорайон  Перевал ріс, розвивався, дітей народжувалось все більше, класних кімнат катастрофічно не вистачало. І в 1960 році була побудована нова частина школи, саме цю дату офіційно почали вважати днем народження нашої школи. В цьому ж році школа стала восьмирічною.

     В 1962 році Бойко С. В. вийшов на заслужений відпочинок, на пенсію, а йому на заміну прийшла працювати  молода, енергійна директорка Педаш Мотрона Михайлівна. Вона була незмінним мудрим керівником школи протягом тридцяти років, вирішувала складні питання і знаходила підхід до кожного учня і вчителя. В 1982 році в школі створено музей хліба, проводяться екскурсії не лише для учнів п’ятої школи, але й для гостей з інших шкіл. Школа приймає активну участь у житті міста. В 1990 році школа стає дев’ятирічною.

     З 1992 року і по сьогоднішній день директором п’ятої школи є Вільганюк (Педаш) Ольга Михайлівна, яка гідно продовжила справу Мотрони Михайлівни по вихованню молодого покоління. Ольга Михайлівна почала свою  педагогічну кар’єру вчителем англійської мови, останні тридцять два роки працює директором, користується повагою не лише в педагогічному колективі, а й серед батьків і учнів.

       В 1999 році, завдяки підтримці Міського голови Літвіщенко Віктора Івановича, в школу було проведено опалення і централізований водопровід.

       В 2003 році спільними зусиллями міської влади і управління освіти на базі п’ятої школи було відкрито дитяче відділення «Рибка». Завдяки цьому діти мікрорайону Перевал мають змогу ходити у свій власний дитячий садочок, який знаходиться значно ближче по відстані і в якому працюють висококваліфіковані вихователі.

     В 2010 році п’ята школа і дитяче відділення «Рибка» були об’єднані в єдиний навчально-виховний комплекс.

     В 2016 році у жовтні місяці була відкрита ще одна додаткова різновікова група для дітей дошкільного віку в кількості 25 чоловік.

     Згідно із законом України "Про повну загальну середню освіту" у 2021 році  навчально-виховний комплекс "загальноосвітній навчальний заклад № 5 І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" трансформувався у гімназію № 5 згідно нового Державного стандарту базової середньої освіти на компетентнісній основі і затвердив статут гімназії у новій редакції.